Інвестування

Як інфляція впливає на інвестиції та заощадження: рахуємо реальну дохідність

Вплив інфляції на інвестиції, заощадження та реальну дохідність капіталу

Можна збільшувати суму на банківському рахунку і при цьому фактично ставати біднішим. Причина — інфляція.

Якщо капітал зростає повільніше, ніж дорожчають товари та послуги, його купівельна спроможність поступово зменшується. Через це довгостроковому інвестору недостатньо дивитися лише на те, скільки відсотків приніс депозит, облігація, ETF або весь портфель.

Набагато важливіше розуміти реальну дохідність — тобто результат після врахування інфляції.

У цій статті розберемо, як інфляція впливає на заощадження та інвестиції, чому навіть позитивна номінальна дохідність може означати втрату купівельної спроможності та як враховувати цей фактор у власному фінансовому плані.

Головна ідея: важливо не лише скільки грошей буде на рахунку через багато років, а й що на ці гроші реально можна буде купити.

Що таке інфляція простими словами

Інфляція — це загальне зростання рівня цін у економіці.

Якщо раніше певний набір товарів і послуг коштував умовно 1 000 одиниць валюти, а через певний час — 1 100, для придбання того самого набору потрібно вже більше грошей.

Це означає, що одна грошова одиниця дозволяє купити менше товарів і послуг.

Саме це називається зменшенням купівельної спроможності.

Для повсякденного життя наслідки зрозумілі:

  • дорожчають продукти;
  • зростає вартість послуг;
  • змінюються ціни на житло та оренду;
  • дорожчає транспорт;
  • можуть збільшуватися витрати на медицину;
  • з часом для підтримання того самого рівня життя потрібно більше грошей.

Для інвестора проблема полягає в тому, що майбутні фінансові цілі також поступово дорожчають.

Чому 100 000 доларів сьогодні і через багато років — це не однакова сума

На банківському рахунку цифра може залишатися незмінною:

100 000 доларів.

Але реальна цінність цієї суми поступово змінюється.

Припустимо, середній рівень цін зростає на 3% на рік.

Те, що сьогодні коштує 100 000 доларів, приблизно через десять років за такого умовного сценарію може коштувати близько 134 000 доларів.

Через двадцять років — уже близько 181 000 доларів.

Це не означає, що абсолютно кожен товар подорожчає саме настільки. Різні категорії товарів і послуг змінюються в ціні нерівномірно.

Але для довгострокового фінансового планування висновок важливий:

Майбутня номінальна сума не дорівнює її сьогоднішній купівельній спроможності.

Номінальна та реальна дохідність

Це одна з базових речей, яку потрібно розуміти при оцінці інвестицій.

Номінальна дохідність

Це дохідність, яку ви бачите без поправки на інфляцію.

Наприклад:

  • інвестували 10 000 доларів;
  • через певний період маєте 10 800 доларів;
  • номінальний прибуток — 800 доларів;
  • номінальна дохідність — 8%.

Реальна дохідність

Реальна дохідність показує результат після врахування зміни купівельної спроможності грошей.

У спрощеному вигляді часто використовують таку оцінку:

Реальна дохідність ≈ номінальна дохідність − інфляція

Наприклад:

  • дохідність інвестиції — 8%;
  • інфляція — 3%;
  • приблизна реальна дохідність — близько 5%.

Для швидких оцінок цього часто достатньо.

Точніша формула виглядає так:

Реальна дохідність = (1 + номінальна дохідність) ÷ (1 + інфляція) − 1

При номінальній дохідності 8% та інфляції 3%:

1,08 ÷ 1,03 − 1 ≈ 4,85%.

Тобто точний результат трохи відрізняється від простого віднімання.

Позитивний відсоток ще не означає реальний прибуток

Розглянемо три умовні ситуації.

Номінальна дохідність Інфляція Приблизний реальний результат
8% 3% Позитивний
5% 5% Близький до нуля
4% 7% Негативний

У третьому випадку сума грошей продовжує збільшуватися.

На рахунку стає більше одиниць валюти.

Проте товари й послуги дорожчають ще швидше. Тому фактична купівельна спроможність капіталу зменшується.

Саме тому твердження «я отримую 4% річних і нічого не втрачаю» може бути неправильним.

Що відбувається з грошима, які просто лежать

Готівка та гроші на рахунку виконують важливу функцію.

Вони потрібні для:

  • резервного фонду;
  • поточних витрат;
  • великих покупок у найближчому майбутньому;
  • фінансової подушки;
  • непередбачених ситуацій.

Проблема виникає тоді, коли значна частина довгострокового капіталу роками зберігається без достатньої дохідності.

Припустимо, людина зберігає 50 000 доларів готівкою.

При умовній середній інфляції 3% через десять років номінально вона все ще матиме 50 000 доларів.

Але їхня купівельна спроможність буде значно меншою.

Тому потрібно розділяти:

  • гроші для безпеки та короткострокових цілей;
  • капітал для довгострокового збереження і зростання.

Ці дві частини мають різні завдання.

Чому резерв усе одно не потрібно повністю інвестувати

Після розмови про інфляцію може виникнути інша крайність:

«Якщо готівка втрачає купівельну спроможність, потрібно інвестувати абсолютно всі гроші».

Це теж небезпечний висновок.

Резерв існує не для максимальної дохідності.

Його основні властивості:

  • доступність;
  • ліквідність;
  • стабільність;
  • можливість швидко використати гроші.

Якщо резерв повністю вкладений у фондовий ринок, непередбачені витрати можуть збігтися з падінням активів.

Тоді доведеться продавати їх у невдалий момент.

Тому частина втраченої через інфляцію купівельної спроможності резерву фактично є ціною за ліквідність та фінансову безпеку.

Як інфляція впливає на довгострокову інвестиційну мету

Припустимо, сьогодні людина вирішила:

«Моя фінансова мета — накопичити 300 000 доларів».

Але сама цифра нічого не говорить про майбутній рівень життя.

Потрібно уточнити:

300 000 доларів у сьогоднішній купівельній спроможності чи 300 000 номінальних доларів через багато років?

Це принципово різні цілі.

Якщо накопичення триватиме десятиліттями, номінальна ціль повинна поступово збільшуватися разом із рівнем цін.

Є інший підхід — усі довгострокові розрахунки вести в сьогоднішніх грошах і використовувати реальну, тобто вже скориговану на інфляцію, очікувану дохідність.

Такий підхід часто простіший для розуміння.

Приклад: інвестиційна ціль через 20 років

Припустимо, сьогодні бажаний капітал становить 300 000 доларів.

Використаємо лише математичний приклад із середньою інфляцією 3%.

Через 20 років еквівалент такої купівельної спроможності становитиме приблизно:

300 000 × 1,0320 ≈ 542 000 доларів.

Отже, номінальні 300 000 доларів через двадцять років не матимуть тієї самої купівельної спроможності, яку ця сума має сьогодні.

Це одна з причин, чому довгострокове планування тільки в номінальних цифрах може створювати ілюзію достатнього капіталу.

Інфляція та правило фінансової незалежності

Інфляцію особливо важливо враховувати при плануванні фінансової незалежності.

Наприклад, сьогодні людина витрачає:

1 500 доларів на місяць.

Це:

18 000 доларів на рік.

Але через багато років для підтримання аналогічного рівня життя номінальні витрати, швидше за все, будуть вищими.

Саме тому довгострокові моделі повинні або:

  • індексувати майбутні витрати на інфляцію;
  • або використовувати всі цифри у сьогоднішній купівельній спроможності.

Докладніше про сам розрахунок необхідного капіталу читайте у матеріалі «Скільки грошей потрібно для фінансової незалежності».

Інфляція і фондовий ринок

Акції не є гарантованим захистом від інфляції.

Їхні ціни можуть суттєво падати, а окремі компанії можуть втрачати значну частину вартості.

Водночас бізнес може:

  • підвищувати ціни;
  • збільшувати виручку;
  • розвивати виробництво;
  • підвищувати продуктивність;
  • виходити на нові ринки.

Саме тому акції часто використовуються як частина довгострокового портфеля, метою якого є зростання капіталу.

Але інвестор повинен бути готовий до значних коливань вартості.

Чим коротший горизонт, тим небезпечніше покладатися на те, що фондовий ринок обов’язково встигне відновитися до конкретної дати.

Інфляція та облігації

Для інструментів із фіксованими виплатами інфляція має особливе значення.

Уявімо облігацію, яка приносить фіксовані 4%.

Якщо рівень інфляції становить 2%, реальний результат залишається позитивним.

Якщо інфляція зростає до 6%, купівельна спроможність такого доходу вже зменшується.

Тобто стабільний номінальний дохід не гарантує стабільного реального доходу.

Крім того, зміна процентних ставок може впливати на ринкову вартість існуючих облігацій.

Чи захищає золото від інфляції

Золото часто називають захистом від інфляції, але його поведінка на різних часових відрізках може суттєво відрізнятися.

Його ціна залежить не тільки від інфляції, а й від:

  • процентних ставок;
  • валютних курсів;
  • попиту інвесторів;
  • геополітичних ризиків;
  • очікувань учасників ринку.

Тому не варто розглядати золото як актив, який автоматично зростатиме на стільки ж, на скільки зростають споживчі ціни.

У портфелі воно може виконувати окрему диверсифікаційну роль, але не є гарантованим рішенням проблеми інфляції.

А що з нерухомістю

Нерухомість також часто розглядають як спосіб зберегти капітал.

Її потенційні джерела результату:

  • зміна вартості самого об’єкта;
  • дохід від оренди;
  • можливе зростання орендних ставок.

Але нерухомість має власні ризики:

  • низька ліквідність;
  • витрати на ремонт;
  • податки;
  • простій без орендарів;
  • концентрація великої суми в одному об’єкті;
  • регіональні ризики;
  • витрати на управління.

Тому нерухомість також не потрібно сприймати як універсальний та гарантований захист.

Чому диверсифікація важлива і при інфляції

Інвестор не знає заздалегідь:

  • якою буде майбутня інфляція;
  • які процентні ставки встановлюватимуть центральні банки;
  • які ринки покажуть кращий результат;
  • як поводитимуться акції, облігації, золото та нерухомість;
  • які валюти зміцнюватимуться або слабшатимуть.

Тому будувати весь портфель навколо одного прогнозу інфляції ризиковано.

Набагато стійкіший підхід — використовувати різні класи активів відповідно до мети, горизонту та допустимого ризику.

Базові принципи такого підходу розглянуті у статті «Диверсифікація простими словами».

Важливо враховувати не тільки інфляцію, а й податки та витрати

Навіть реальна дохідність до оподаткування ще не завжди показує, наскільки реально збільшилася купівельна спроможність інвестора.

На кінцевий результат можуть впливати:

  • податки;
  • брокерські комісії;
  • комісії фондів;
  • валютна конвертація;
  • банківські витрати;
  • інші операційні витрати.

Наприклад, якщо портфель номінально приносить 8%, але частину результату забирають інфляція, податки та комісії, реальне збільшення купівельної спроможності буде значно меншим за 8%.

Саме тому невеликі відмінності у витратах особливо важливі на довгому горизонті.

Особиста інфляція може відрізнятися від офіційної

Офіційний показник інфляції розраховується на основі певного набору товарів і послуг.

Але структура витрат конкретної людини може бути зовсім іншою.

Наприклад, одна сім’я витрачає значну частину бюджету на:

  • оренду житла;
  • продукти;
  • транспорт.

Інша — на:

  • медицину;
  • подорожі;
  • освіту;
  • обслуговування власного житла.

Якщо саме ваші основні категорії витрат дорожчають швидше за загальний індекс, особиста інфляція буде вищою.

Тому для фінансової незалежності корисно відстежувати не лише офіційний показник, а й реальну динаміку власних витрат.

Як врахувати інфляцію у власному інвестиційному плані

Практична схема може виглядати так.

1. Визначайте цілі у сьогоднішніх грошах

Наприклад:

«Мені потрібен капітал, еквівалентний 300 000 доларів у сьогоднішній купівельній спроможності».

Так легше зрозуміти реальний масштаб мети.

2. Використовуйте кілька сценаріїв

Не потрібно припускати одну незмінну інфляцію на десятиліття.

Можна побудувати:

  • низький сценарій;
  • базовий;
  • вищий.

Мета такого моделювання — не передбачити майбутнє, а перевірити стійкість плану.

3. Рахуйте реальну дохідність

При оцінці довгострокового результату дивіться не лише на номінальний приріст.

4. Періодично оновлюйте фінансову мету

Якщо фактичні витрати зросли, стара сума може перестати відповідати бажаному рівню життя.

5. Не тримайте весь довгостроковий капітал у грошах лише через страх ринку

Готівка зменшує короткострокову волатильність, але має власний інфляційний ризик.

6. Не беріть надмірний ризик лише заради перемоги над інфляцією

Інша крайність — вкладатися у високоризикові активи лише тому, що хочеться отримати якомога вищу дохідність.

Рівень ризику повинен відповідати вашому горизонту, фінансовому стану та здатності пережити падіння.

Про це докладніше йдеться у матеріалі «Як скласти особистий інвестиційний план».

Типові помилки

Дивитися лише на суму рахунку

Капітал збільшився на 30%, але за цей самий період рівень цін також суттєво змінився. Номінальний приріст не показує весь результат.

Вважати готівку повністю безризиковою

У готівки немає ринкових коливань, характерних для акцій, але існує ризик зниження купівельної спроможності.

Вважати акції гарантованим захистом

Фондовий ринок може переживати глибокі та тривалі падіння. Жодна інвестиція не гарантує результату.

Використовувати одну цифру інфляції на все життя

Рівень інфляції змінюється, а ваші особисті витрати можуть зростати іншими темпами.

Ігнорувати витрати та податки

Для реального результату важливо враховувати не тільки інфляцію, а й витрати, які виникають під час інвестування.

Висновок

Інфляція — це один із головних ризиків довгострокового зберігання грошей.

Вона не забирає купюри з рахунку, але поступово зменшує кількість товарів і послуг, які можна на них придбати.

Тому інвестору важливо розрізняти:

  • номінальну дохідність;
  • реальну дохідність;
  • номінальну суму капіталу;
  • його реальну купівельну спроможність.

Прибутковість 7%, 8% або 10% сама по собі ще нічого не говорить про реальне зростання добробуту. Потрібно враховувати інфляцію, податки, комісії та інші витрати.

Водночас боротьба з інфляцією не означає, що всі гроші потрібно інвестувати в ризикові активи. Резерв, короткострокові цілі та довгостроковий портфель мають різні завдання.

Найбільш практичний підхід — визначати фінансові цілі у реальній купівельній спроможності, використовувати диверсифікований портфель, контролювати витрати та періодично переглядати план.

FAQ

Що таке реальна дохідність?

Це результат інвестиції після врахування інфляції. Вона показує, наскільки фактично змінилася купівельна спроможність капіталу.

Як швидко порахувати реальну дохідність?

Для приблизної оцінки можна від номінальної дохідності відняти інфляцію. Для точнішого розрахунку використовується співвідношення між номінальним зростанням та зміною рівня цін.

Чи втрачають долари купівельну спроможність?

Так. Інфляція може зменшувати купівельну спроможність будь-якої валюти, навіть якщо номінальна сума грошей не змінюється.

Чи потрібно інвестувати резервний фонд через інфляцію?

Основне завдання резерву — ліквідність та доступність у непередбаченій ситуації. Тому до нього не варто застосовувати ті самі вимоги до дохідності, що й до довгострокового портфеля.

Які інвестиції найкраще захищають від інфляції?

Універсального активу, який гарантовано захищає від інфляції в будь-яких умовах, немає. Різні класи активів мають різні ризики, тому доцільніше розглядати проблему в контексті всього диверсифікованого портфеля.

Чому інфляція важлива для фінансової незалежності?

Тому що майбутні витрати можуть бути значно вищими за сьогоднішні в номінальному вираженні. Якщо цього не врахувати, запланованого капіталу може виявитися недостатньо для бажаного рівня життя.

Читайте також

Джерела

Дисклеймер: матеріал має виключно інформаційний характер і не є індивідуальною інвестиційною, податковою або юридичною рекомендацією. Вартість інвестицій може як зростати, так і знижуватися. Історична дохідність не гарантує майбутніх результатів.

Схожі публікації
Інвестування

Ребалансування інвестиційного портфеля: навіщо воно потрібне і як його робити

Інвестування

Як скласти особистий інвестиційний план: цілі, ризик і структура портфеля

Інвестування

VOO чи CSPX: який ETF на S&P 500 обрати українському інвестору

Інвестування

ETF на S&P 500: повний гайд для довгострокового інвестора